1. Великий тлумачний словник сучасної мови

складка

скла́дка

-и, ж.

1》 Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.

|| перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її.

|| Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін.

|| Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини.

2》 геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід.

|| Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.).

3》 Те саме, що складчина.

У складку — разом, спільно; на спільні кошти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складка — скла́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. складка — Скла́дка. Грошові внески приватних осіб, організацій тощо, призначені на певну мету. Третим розпорядженєм заказує ся носити ученикам відзнаки национальні, особливо при торжественних нагодах з поминенєм барв державних... Українська літературна мова на Буковині
  3. складка — [складка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  4. складка — (одягу) брижа, брижка, брижик, бганка, бганочка, рясиця, див. фалда, (обличчя) зморшка, зморшочка, моршка, моршок, моршик, див. моршина, (паперу) згортка, згорточок Словник чужослів Павло Штепа
  5. складка — СКЛА́ДКА, и, ж. 1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. Словник української мови у 20 томах
  6. складка — скла́дка грошові внески у спільну справу; складчина (ср, ст) ◊ у скла́дку на спільні кошти; у складчину (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. складка — Тектонічна структура; виникає внаслідок вигину гірських пластів без переривання їх розтяжності; складається з внутрішньої частини (ядра) і зовнішньої частини (крил); може мати форму антикліналі або синкліналі; гол. форма у будові більшості гірських пасом. Універсальний словник-енциклопедія
  8. складка — ЗБО́РКА перев. мн. (дрібна складка на тканині чи на одязі), БРИ́ЖІ мн., ЗБО́РИ мн., рідше, ЗБІ́РКА перев. мн., рідко. Спідниця на ній зараз не чорна, мухоярова, а сіра, довга і теж в рясних зборках (А. Шиян); Камізелька взялася брижами (І. Словник синонімів української мови
  9. складка — СКЛА́ДКА, и, ж. 1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М’які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. Словник української мови в 11 томах
  10. складка — Складка, -ки ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436. Словник української мови Грінченка