1. Словник синонімів української мови

складка

ЗБО́РКА перев. мн. (дрібна складка на тканині чи на одязі), БРИ́ЖІ мн., ЗБО́РИ мн., рідше, ЗБІ́РКА перев. мн., рідко. Спідниця на ній зараз не чорна, мухоярова, а сіра, довга і теж в рясних зборках (А. Шиян); Камізелька взялася брижами (І. Микитенко); На тлі чорного плаття, яке м'якими зборами облягало її струнку постать, особливо чітко вирізнялося матове обличчя (П. Панч); Густі збірки спідниць та рясне розклинення.. надають силуету округлості (з журналу). — Пор. 1. скла́дка.

I. ЗМО́РШКА (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини), БРИ́ЖА перев. мн., рідше, МОРЩИ́НА розм., БГА́НКА розм. рідше, ЗМО́РЩИНА діал.; СКЛА́ДКА, БОРОЗНА́, ПРУГ рідше (глибока зморшка). На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський).

СКЛА́ДКА перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині), ФА́ЛДА, ЗГО́РТКА, БГА́НКА, ЗАЛО́М рідше. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, — широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). — Пор. збо́рка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складка — скла́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. складка — Скла́дка. Грошові внески приватних осіб, організацій тощо, призначені на певну мету. Третим розпорядженєм заказує ся носити ученикам відзнаки национальні, особливо при торжественних нагодах з поминенєм барв державних... Українська літературна мова на Буковині
  3. складка — [складка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  4. складка — -и, ж. 1》 Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін. || перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. || Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. складка — (одягу) брижа, брижка, брижик, бганка, бганочка, рясиця, див. фалда, (обличчя) зморшка, зморшочка, моршка, моршок, моршик, див. моршина, (паперу) згортка, згорточок Словник чужослів Павло Штепа
  6. складка — СКЛА́ДКА, и, ж. 1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. Словник української мови у 20 томах
  7. складка — скла́дка грошові внески у спільну справу; складчина (ср, ст) ◊ у скла́дку на спільні кошти; у складчину (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. складка — Тектонічна структура; виникає внаслідок вигину гірських пластів без переривання їх розтяжності; складається з внутрішньої частини (ядра) і зовнішньої частини (крил); може мати форму антикліналі або синкліналі; гол. форма у будові більшості гірських пасом. Універсальний словник-енциклопедія
  9. складка — СКЛА́ДКА, и, ж. 1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М’які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. Словник української мови в 11 томах
  10. складка — Складка, -ки ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436. Словник української мови Грінченка