складатися

ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) безос., кому (про умови життя, стосунки, обставини — улаштуватися певним чином), ВЕ́СТИСЯ, СКЛАДА́ТИСЯ, ПОВО́ДИТИСЯ розм. — Док.: скла́стися. Дівчина співала журливої пісні про фортуну, про чумака, що поїхав у Крим, що погано йому йшлося (Л. Первомайський); Як ведеться, так і живеться (М. Номис); Але не так складалось, як гадалось (І. Вирган); Я запитав його, що поробляє у Львові і як йому поводиться — на його одвічальнім становищі (І. Франко)

НАГРОМА́ДИТИСЯ (про кількість, запас чого-небудь — поступово утворитися додаванням, збиранням), ЗІБРА́ТИСЯ, НАБРА́ТИСЯ, НАЗБИРА́ТИСЯ, НАКОПИ́ЧИТИСЯ рідше, СКЛА́СТИСЯ, СКУ́ПЧИТИСЯ, ПРИЗБИРА́ТИСЯ (поступово); ВІДКЛА́СТИСЯ (звичайно про нашарування гірських порід, що осідають у воді, про рештки, надлишки яких-небудь речовин, що утворюються в певному місці живого організму, і т. ін.); НАРОСТИ́ (про гроші, відсотки, борги і т. ін.). — Недок.: нагрома́джуватися, збира́тися, набира́тися, накопи́чуватися, склада́тися, ску́пчуватися, призби́руватися, відклада́тися, нароста́ти. (Геррісон:) І ця отрута повільно.. нагромаджувалася в їхніх (робітників) клітинах (М. Ірчан); В душі його бринять нечутні пісні, ..народжуються образи, нагромаджуються спостереження (З. Тулуб); Збирає бабуся метал у торбину!.. На п'ять кілограмів зібралася ноша (С. Олійник); Все бігла й бігла (княгиня) до невеличкої западини під скелястою стіною, в яку набиралася з джерельця вода (В. Гжицький); Назбиралося в нього чимало канцелярської роботи (Ірина Вільде); Скільки завжди накопичувалося перед людиною отих "чи" і "чому"! (Н. Рибак); Суддя.. зажадав від них десятину на користь суду, писареві — за прикладання печатки до позову.. Сума склалася чимала (З. Тулуб); На олійні скупчились гори насіння (В. Козаченко); Грошик до грошика, призбиралося дещо (І. Франко); "Весною сосна найбуйніше росте — відкладаються нові клітини, вона росте в товщину й угору" (Ю. Яновський); — Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки... (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. набира́тися.

НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм.; НАЗБИРА́ТИ, НАСКЛАДА́ТИ, СКЛА́СТИ, СТЯГТИ́ (СТЯГНУ́ТИ), НАСТЯГА́ТИ розм. (перев. про гроші); ЗБИ́ТИ розм., НАЗБИВА́ТИ розм. (зібрати з великою наполегливістю, з труднощами); ЗІБРА́ТИСЯ, СТЯГТИ́СЯ (СТЯГНУ́ТИСЯ), СКЛА́СТИСЯ (на що — нагромадивши кошти, стати спроможним на придбання чого-небудь). — Недок.: нажива́ти, набува́ти, придбава́ти рідко зажива́ти, прижива́ти, назби́рувати, склада́ти, стяга́ти (стя́гувати), збива́ти, збира́тися, стяга́тися (стя́гуватися), склада́тися. — Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька.. Чи, може, ти інакше думаєш? — Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, — одразу ж погодився Яків (М. Стельмах); Не набув їм батько ні майна, ні грошей про запас (І. Муратов); Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели і пасіку чималу, — Всього надбали (Т. Шевченко); Вона дістала зі скрині кремову хустку з пишними червоними квітками. — Все це я настаралася на свої заробітки (Є. Гуцало); Назбирав він і грошей, і одежі... (Панас Мирний); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали.. на чорну годину (Лесь Мартович); Кажуть (мати): пора б уже нашій дитині Віно складати потроху у скрині (Я. Щоголів); Все життя він стягав, що міг, для родини (М. Стельмах); Серед лихих обставин умів (дід) збити собі достатки (С. Васильченко); — Та й де він тілько маєства (майна) назбивав? (Лесь Мартович); Почав Антон збиратися на нове господарство та стягатись на власну хату (С. Чорнобривець). — Пор. 1. нагрома́джувати.

СКИ́НУТИСЯ (грішми для спільної потреби), СКЛА́СТИСЯ. — Недок.: скида́тися, склада́тися. Скинутися на подарунок товаришеві; Деякі (школярі) складалися по копійці купити булку (Панас Мирний).

СКЛАДА́ТИСЯ з кого-чого (маючи в своєму складі кого-, що-небудь, становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), НАЛІ́ЧУВАТИ кого, що, НАРАХО́ВУВАТИ кого, що, ОБ'Є́ДНУВАТИ кого, що. Надина бригада складалася переважно з дівчат (Д. Ткач); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечливих між собою (Леся Українка); Наше село нараховує п'ятдесят одну хату (Ю. Яновський); Об'єднує артіль 175 дворів, всього народу 484 чоловіка (Остап Вишня).

СКЛАДА́ТИСЯ (збирати речі в дорогу), УКЛАДА́ТИСЯ (ВКЛАДА́ТИСЯ), ПАКУВА́ТИСЯ, СПАКО́ВУВАТИСЯ. — Док.: скла́стися, укла́стися (вкла́стися), спакува́тися. (Половець:) Можливо, я й зовсім не поїду... Ідіть, складайтесь. Я вам наказую (Ю. Мокрієв); "Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!" (І. Котляревський); (Пашка:) Пакуються всі, вибираються звідціль кудись далеко (М. Старицький).