склепування

СКЛЕ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скле́пувати.

Заземляючі проводи з’єднують зварюванням, згвинчуванням або склепуванням, щоб забезпечити щільний і надійний контакт (Довідник сіль. будівельника, 1956, 243);

Наприкінці бронзового віку поряд з ливарною справою великого поширення набула техніка кування тонких металевих листів, з яких склепуванням виготовляли різне начиння (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепування — скле́пування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. склепування — СКЛЕ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скле́пувати. Заземляючі проводи з'єднують зварюванням, згвинчуванням або склепуванням, щоб забезпечити щільний і надійний контакт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. склепування — -я, с. Дія за знач. склепувати. Великий тлумачний словник сучасної мови