склоочисник

СКЛООЧИ́СНИК, а, ч.

1. Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу.

Вітрове скло повинно бути чистим, якщо на ньому осідають краплі вологи, необхідно включити склоочисники (Роб. газ., 21.Х 1965, 2).

2. Спеціальна речовина для миття скла.

5000 коробочок з таблетками універсального склоочисника «Схід» надійшли до універмагів міста (Веч. Київ, 31.III 1967, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склоочисник — склоочи́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. склоочисник — -а, ч. 1》 Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу. 2》 Спеціальна речовина для миття скла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склоочисник — СКЛООЧИ́СНИК, а, ч., спец. 1. Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу. Вітрове скло повинно бути чистим, якщо на ньому осідають краплі вологи, необхідно включити склоочисники (з газ.). Словник української мови у 20 томах