1. Словник української мови в 11 томах

склопакунок

СКЛОПАКУ́НОК, нка, ч., буд. Будівельний виріб для засклення вікон, вітрин, який складається із двох листів скла, з’єднаних так, що між ними утворюється замкнений простір, заповнений сухим повітрям.

Застосування склопакунків поліпшує експлуатаційні якості віконних блоків (Рад. Укр., 21.II 1969, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склопакунок — склопаку́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. склопакунок — див. склопакет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склопакунок — СКЛОПАКУ́НОК, нка, ч., буд. Будівельний виріб для засклення вікон, вітрин, який складається із двох листів скла, з'єднаних так, що між ними утворюється замкнений простір, заповнений сухим повітрям. Застосування склопакунків поліпшує експлуатаційні якості віконних блоків (з газ.). Словник української мови у 20 томах