скніння
СКНІ́ННЯ, я, с.
1. Стан за знач. скні́ти.
2. Тупий, ниючий біль.
Марко відчув тривожне скніння в грудях (Рибак, Дніпро, 1953, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скніння — скні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скніння — -я, с. 1》 Стан за знач. скніти. 2》 Тупий, ниючий біль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скніння — СКНІ́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. скні́ти. О, яке незграбне скніння-животіння (В. Чумак). 2. Тупий, ниючий біль. Марко відчув тривожне скніння в грудях (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах