скніння
скні́ння
-я, с.
1》 Стан за знач. скніти.
2》 Тупий, ниючий біль.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скніння — скні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скніння — СКНІ́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. скні́ти. О, яке незграбне скніння-животіння (В. Чумак). 2. Тупий, ниючий біль. Марко відчув тривожне скніння в грудях (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- скніння — СКНІ́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. скні́ти. 2. Тупий, ниючий біль. Марко відчув тривожне скніння в грудях (Рибак, Дніпро, 1953, 73). Словник української мови в 11 томах