1. Словник української мови в 11 томах

сков

СКОВ, у, ч., рідко. Те саме, що ско́ваність.

Раптом в її душу глянули інші очі, і вона гордо випручалась із хвилинного ніжного скову (Речм., Весн. грози, 1961, 136);

Громи весняної грози, яка вибухнула восени 1917 року, — залпи «Аврори» пробудили із зимового скову-сну людське суспільство (Рад. Укр., 1.V 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сков — -у, ч., рідко. Те саме, що скованість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сков — СКОВ, у, ч., рідко. Те саме, що ско́ваність. Раптом в її душу глянули інші очі, і вона гордо випручалась із хвилинного ніжного скову (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах