сковзалка
СКО́ВЗАЛКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка.
Я підсковзнувся саме тоді, коли не то, щоб сковзалки, а й путнього.. холоду не було (Ю. Янов., II, 1958, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сковзалка — ско́взалка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сковзалка — -и, ж., розм. Те саме, що ковзанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сковзалка — СКО́ВЗАЛКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка. Я підсковзнувся саме тоді, коли не то, щоб сковзалки, а й путнього .. холоду не було (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- сковзалка — КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик). Словник синонімів української мови
- сковзалка — Ско́взалка, -лки, -лці і ско́взанка, -ки, -нці; -зал[н]ки, -л[н]ок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сковзалка — Сковзалка, сковзанка, -ки ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39. Словник української мови Грінченка