сковзатися

СКО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Те саме, що ско́взати.

Коли.. Кирило вступив у ліс, ноги сковзались у нього, як на паркеті (Коцюб., II, 1955, 211);

За ніч затужавіли калюжі на львівському шляху, і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601);

Держальце тепер уже не могло вільно сковзатися по долоні, воно дряпало шкіру і працювати далі з такою лопатою було неможливо (Донч., Шахта.., 1949, 85);

Очі його сковзалися по різ-нородних [різнорідних] околицях, перебігали мимо сіл (Фр., III, 1950, 146).

2. Кататися, їздити на ковзанах, підошвах і т. ін.; ковзатися.

Протоптали [діти] оцю стежину, Хоч сковзайся — не сніг, а лід (Гірник, Сонце.., 1958, 166);

Бавилися дітлахи, сковзалися (Хижняк, Тамара, 1959, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковзатися — СКО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Те саме, що ско́взати. Коли .. Кирило вступив у ліс, ноги сковзались у нього, як на паркеті (М. Коцюбинський); За ніч затужавіли калюжі на львівському шляху, і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (А. Словник української мови у 20 томах
  2. сковзатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Те саме, що сковзати. 2》 Кататися, їздити на ковзанах, підошвах і т. ін.; ковзатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сковзатися — ско́взатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. сковзатися — Ско́взатися, -заюся, -єшся гл. = сковзатися. О 1862. І. 41. --------------- Сковзатися, -заюся, -єшся гл. = ковзатися. Словник української мови Грінченка
  5. сковзатися — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови