сковзати

СКО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок.

1. Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї.

Сани сковзали по снігу;

// Зрушуватися з місця, не утримуючись на гладкій, слизькій поверхні.

Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючи ногам сковзати (Шовк., Починається юність, 1938, 245);

// тільки 3 ос. Падати, не утримавшись на чому-небудь.

Пальто сковзає з плечей.

2. Легко, плавно переміщатися, злегка торкаючись поверхні чого-небудь.

На озері Ольгейм сковзали парусні човни (Рибак, Зброя.., 1943, 90);

Які знайомі ці східці! Скільки разів його долоні сковзали по цих поручнях!.. (Ткач, Жди.., 1959, 32);

Петлі по тросу вільно сковзали. Тому що мотузки були не однакові завдовжки (Трубл., I, 1955, 112);

// Переміщатися, переходити з предмета на предмет, не затримуючись.

Масна рілля парувала від дотиків сонячних променів, вони сковзали по ній, неначе гладили її (Загреб., Європа. Захід, 1961, 291);

// З’являтися час від часу (перев. про усмішку).

Посмішка сковзала по обличчю.

Ско́взати по пове́рхні чого — те саме, що Ко́взати по пове́рхні ( див. ко́взати).

Можна щодня писати вірші на теми дня, схоластично і бездумно сковзати по поверхні подій,.. але без глибокого художнього розкриття суті і характеру цих подій — вірші не стануть сучасними і революційними (Мал., Думки.., 1959, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковзати — СКО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї. Сани сковзали по снігу; // Зрушуватися з місця, не утримуючись на гладкій, слизькій поверхні. Словник української мови у 20 томах
  2. сковзати — ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому—чому. Мимохідь дивитися на кого-, що-небудь. Перехожі сковзять (сковзають) очима по нетоптаних травах, та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні (М. Коцюбинський); Жінка сковзнула неприязним поглядом по Тамариній постаті (А. Хижняк). Фразеологічний словник української мови
  3. сковзати — ско́взати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. сковзати — -аю, -аєш, недок. 1》 Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї. || тільки 3 ос. Падати, не утримавшись на чому-небудь. 2》 Легко, плавно переміщатися, злегка торкаючись поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сковзати — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови