сковзати

ско́взати

-аю, -аєш, недок.

1》 Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї.

|| тільки 3 ос. Падати, не утримавшись на чому-небудь.

2》 Легко, плавно переміщатися, злегка торкаючись поверхні чого-небудь.

|| Переміщатися, переходити з предмета на предмет, не затримуючись.

|| З'являтися час від часу (перев. про посмішку).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковзати — СКО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї. Сани сковзали по снігу; // Зрушуватися з місця, не утримуючись на гладкій, слизькій поверхні. Словник української мови у 20 томах
  2. сковзати — ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому—чому. Мимохідь дивитися на кого-, що-небудь. Перехожі сковзять (сковзають) очима по нетоптаних травах, та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні (М. Коцюбинський); Жінка сковзнула неприязним поглядом по Тамариній постаті (А. Хижняк). Фразеологічний словник української мови
  3. сковзати — ско́взати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. сковзати — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови
  5. сковзати — СКО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї. Сани сковзали по снігу; // Зрушуватися з місця, не утримуючись на гладкій, слизькій поверхні. Словник української мови в 11 томах