сковзати

СКО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок.

1. Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї.

Сани сковзали по снігу;

// Зрушуватися з місця, не утримуючись на гладкій, слизькій поверхні.

Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючи ногам сковзати (Ю. Шовкопляс);

// тільки 3 ос. Падати, не утримавшись на чому-небудь.

Пальто сковзає з плечей.

2. Легко, плавно переміщатися, злегка торкаючись поверхні чого-небудь.

На озері Ольгейм сковзали парусні човни (Н. Рибак);

Які знайомі ці східці! Скільки разів його долоні сковзали по цих поручнях!.. (Д. Ткач);

Петлі по тросу вільно сковзали. Тому що мотузки були не однакові завдовжки (М. Трублаїні);

// Переміщатися, переходити з предмета на предмет, не затримуючись.

Масна рілля парувала від дотиків сонячних променів, вони сковзали по ній, неначе гладили її (П. Загребельний);

// З'являтися час від часу (перев. про усмішку).

Посмішка сковзала по обличчю.

◇ (1) Ско́взати по пове́рхні чого – те саме, що Ко́взати по пове́рхні (див. ко́взати).

Можна щодня писати вірші на теми дня, схоластично і бездумно сковзати по поверхні подій, .. але без глибокого художнього розкриття суті і характеру цих подій – вірші не стануть сучасними і революційними (А. Малишко);

(2) Ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому – чому – мимохідь дивитися на кого-, що-небудь.

Перехожі сковзять [сковзають] очима по нетоптаних травах, та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні (М. Коцюбинський);

Жінка сковзнула неприязним поглядом по Тамариній постаті (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковзати — ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому—чому. Мимохідь дивитися на кого-, що-небудь. Перехожі сковзять (сковзають) очима по нетоптаних травах, та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні (М. Коцюбинський); Жінка сковзнула неприязним поглядом по Тамариній постаті (А. Хижняк). Фразеологічний словник української мови
  2. сковзати — ско́взати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сковзати — -аю, -аєш, недок. 1》 Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї. || тільки 3 ос. Падати, не утримавшись на чому-небудь. 2》 Легко, плавно переміщатися, злегка торкаючись поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сковзати — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови
  5. сковзати — СКО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Рухатися по гладкій, слизькій поверхні, не відриваючись від неї. Сани сковзали по снігу; // Зрушуватися з місця, не утримуючись на гладкій, слизькій поверхні. Словник української мови в 11 томах