сколошканий
СКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до сколо́шкати.
Маланка скочила з призьби і пожбурнула грудкою. Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір’я (Коцюб., II, 1955, 14).
2. у знач. прикм. Розкуйовджений, кошлатий (про волосся, шерсть і т. ін.).
Вітер тріпає сколошканий чуб (Смолич, Дитинство, 1937, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сколошканий — сколо́шканий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- сколошканий — див. зляканий; каламутний; кошлатий; схвильований Словник синонімів Вусика
- сколошканий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сколошкати. 2》 у знач. прикм. Розкуйовджений, кошлатий (про волосся, шерсть і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сколошканий — СКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до сколо́шкати. Маланка скочила з призьби і пожбурнула грудкою. Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (М. Коцюбинський). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- сколошканий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови