1. Словник української мови в 11 томах

скомплектувати

СКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до комплектува́ти.

Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (Кучер, Трудна любов, 1960, 482).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скомплектувати — скомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скомплектувати — -ую, -уєш, перех. Док. до комплектувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скомплектувати — СКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до комплектува́ти. Докія .. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. скомплектувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови
  5. скомплектувати — Скомплектува́ти, -кту́ю, -кту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)