скомплектувати
НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). — Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. — Пор. 1. призива́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скомплектувати — скомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скомплектувати — -ую, -уєш, перех. Док. до комплектувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скомплектувати — СКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до комплектува́ти. Докія .. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- скомплектувати — Скомплектува́ти, -кту́ю, -кту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скомплектувати — СКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до комплектува́ти. Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (Кучер, Трудна любов, 1960, 482). Словник української мови в 11 томах