скомпонований

СКОМПОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скомпонува́ти.

Комісія, про яку дзвонив йому Ратушний, була скомпонована (Рибак, Час.., 1960, 498);

Чорні вишивки, геометричні або скомпоновані з гірлянд та букетиків, виконано дуже тонко (Нар. мист.., 1966, 12);

Ярош показав на кольорову діаграму, яка приваблювала до себе вдало скомпонованими і дотепно розставленими по полю людськими фігурами і статистичними числами (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 198);

Серія його хорів скомпонована скоріше інструментально, ніж вокально, і вимагає тонкого супроводу оркестрального (Іст. укр. музики, 1922, 271);

В його [Томаса Мора] «Утопії» є чимало неперетвореного матеріалу, частенько скидається вона на важко скомпонований трактат з розумуваннями схоластичного характеру (Л. Укр., VIII, 1965, 151);

Талановитий художник-сатирик В. Литвиненко яскраво виділяється своїми міцно скомпонованими багатофігурними ілюстраціями до повісті І. Франка «Захар Беркут» (Мист., 5, 1956, 11);

// скомпоно́вано, безос. присудк. сл.

Нарешті листа було скомпоновано (Гончар, II, 1959, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скомпонований — скомпоно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скомпонований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скомпонувати. || скомпоновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скомпонований — СКОМПОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скомпонува́ти. Комісія, про яку дзвонив йому Ратушний, була скомпонована (Н. Рибак); Чорні вишивки, геометричні або скомпоновані з гірлянд та букетиків, виконано дуже тонко (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. скомпонований — Скомпоно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)