1. Словник української мови в 11 томах

скопище

СКО́ПИЩЕ, а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення.

Беруть [мисливці] кілька човнів і поволеньки під’їжджають до.. скопища птахів. Птахи пливуть далі, а мисливці за нами (Коп., Як вони.., 1961, 66);

Тільки по тому, як тривожно жевріє небосхил попереду, по скопищах військ на шляхах почувалося, що війна вже десь близько (Гончар, Людина.., 1960, 87);

Стріляти по їхньому скопищу без орієнтира вночі дуже важко (Ткач, Моряки, 1948, 80);

// Велика кількість чого-небудь, нагромадженого в одному місці.

Війнув вітрець, побігла густо-зелена хвиля, лан ожив, може, вітрець розжене хмарне скопище? (Горд., II, 1959, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скопище — ско́пище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скопище — див. ватага; тіснота Словник синонімів Вусика
  3. скопище — -а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. || Велика кількість чого-небудь, нагромадженого в одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скопище — Збіговисько, юрма, юрмисько, юрмище, див. товпа Словник чужослів Павло Штепа
  5. скопище — СКО́ПИЩЕ, а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. Беруть [мисливці] кілька човнів і поволеньки під'їжджають до .. скопища птахів (О. Словник української мови у 20 томах
  6. скопище — СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн. Словник синонімів української мови
  7. скопище — Скопище, -ща с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.). Словник української мови Грінченка