скопище
СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн.; НАПЛИ́В (прибуття кого-небудь у великій кількості); ПРО́БКА розм. (скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує прохід, проїзд). В ці дні село трималося гурту, не маючи думки про те, що гітлерівцям легше вигубить людське скупчення, ніж окремі сім'ї (К. Гордієнко); Попереду, в густій тисняві рейок, колій, вивернутих шпал — скільки видно було — безліч покалічених і вцілілих вагонів (В. Козаченко); Білі довгасті пасма, одірвавшись од ніби нерухомого, а насправді неспокійного стовпища хмар, летять назустріч літакові (Л. Первомайський); Розімлілим оком він перелічує корів, що пасуться на стернях, зупиняє погляд на скопищі (М. Стельмах); Багата моя Січ була не п'яним скопом — Могутніми синами! (Б. Олійник); Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Чорнобривець); — На вулиці утворилася пробка.
Значення в інших словниках
- скопище — ско́пище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скопище — див. ватага; тіснота Словник синонімів Вусика
- скопище — -а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. || Велика кількість чого-небудь, нагромадженого в одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скопище — Збіговисько, юрма, юрмисько, юрмище, див. товпа Словник чужослів Павло Штепа
- скопище — СКО́ПИЩЕ, а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. Беруть [мисливці] кілька човнів і поволеньки під'їжджають до .. скопища птахів (О. Словник української мови у 20 томах
- скопище — СКО́ПИЩЕ, а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. Беруть [мисливці] кілька човнів і поволеньки під’їжджають до.. скопища птахів. Птахи пливуть далі, а мисливці за нами (Коп., Як вони.. Словник української мови в 11 томах
- скопище — Скопище, -ща с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.). Словник української мови Грінченка