скорбут

СКО́РБУТ, у, ч., мед., заст. Цинга.

Недостача вітаміну С в організмі характеризується симптомами цинги (скорбуту) (Хвор. дит. віку, 1955, 114);

Шевченко написав листа до А. Козачковського, в якому згадував про своє перебування на Україні, про хорування в Орську й під час Аральської експедиції на скорбут і на головні болі (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорбут — ско́рбут іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скорбут — Цинга, у. гнилець, кн. С-авітаміноз. Словник синонімів Караванського
  3. скорбут — -у, ч., мед., заст. Цинга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорбут — Цинга Словник чужослів Павло Штепа
  5. скорбут — СКО́РБУТ, у, ч., мед., заст. Цинга. Недостача вітаміну С в організмі характеризується симптомами цинги (скорбуту) (з наук.-попул. літ.); Шевченко написав листа... Словник української мови у 20 томах
  6. скорбут — скорбу́т (нім. Scorbut) захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітаміну С (аскорбінової кислоти). Інша назва – цинга. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. скорбут — див. цинга Універсальний словник-енциклопедія
  8. скорбут — ЦИНГА́ мед., СКО́РБУТ діал. — А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори, бо хоч іще цинги й не видно, але вона може появитись (Ю. Збанацький); Скорбут, сухоти, ломець карлючать дітей і дорослих (З. Тулуб). Словник синонімів української мови