скорбут
СКО́РБУТ, у, ч., мед., заст. Цинга.
Недостача вітаміну С в організмі характеризується симптомами цинги (скорбуту) (Хвор. дит. віку, 1955, 114);
Шевченко написав листа до А. Козачковського, в якому згадував про своє перебування на Україні, про хорування в Орську й під час Аральської експедиції на скорбут і на головні болі (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 349).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорбут — ско́рбут іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- скорбут — Цинга, у. гнилець, кн. С-авітаміноз. Словник синонімів Караванського
- скорбут — -у, ч., мед., заст. Цинга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скорбут — Цинга Словник чужослів Павло Штепа
- скорбут — СКО́РБУТ, у, ч., мед., заст. Цинга. Недостача вітаміну С в організмі характеризується симптомами цинги (скорбуту) (з наук.-попул. літ.); Шевченко написав листа... Словник української мови у 20 томах
- скорбут — скорбу́т (нім. Scorbut) захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітаміну С (аскорбінової кислоти). Інша назва – цинга. Словник іншомовних слів Мельничука
- скорбут — див. цинга Універсальний словник-енциклопедія
- скорбут — ЦИНГА́ мед., СКО́РБУТ діал. — А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори, бо хоч іще цинги й не видно, але вона може появитись (Ю. Збанацький); Скорбут, сухоти, ломець карлючать дітей і дорослих (З. Тулуб). Словник синонімів української мови