скорити

СКОРИ́ТИ див. скоря́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорити — Скори́ти, -рю́, -ри́ш гл. Покорить. Словник української мови Грінченка
  2. скорити — див. скоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорити — СКОРИ́ТИ див. скоря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. скорити — скори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. скорити — ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови