скороблений
СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоро́бити;
// У знач. прикм.
Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Перв., Невигадане життя, 1958, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скороблений — скоро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скороблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скоро́бити; // у знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах