скороблений

СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоро́бити;

// У знач. прикм.

Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Перв., Невигадане життя, 1958, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скоро́бити; // у знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  2. скороблений — скоро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. скороблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови