скороблений
скоро́блений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до скоробити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скороблений — скоро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скоро́бити; // у знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- скороблений — СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоро́бити; // У знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Перв., Невигадане життя, 1958, 146). Словник української мови в 11 томах