1. Словник української мови в 11 томах

скоромитися

СКОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. скоро́мляться; недок. Їсти у пісний день скором всупереч релігійним заборонам.

Мати у піст.. їй.. молока не дає їсти, бо «скоромитись можна тільки тим дітям, що ще цицьку ссуть, або слабим» (Григ., Вибр., 1959, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромитися — скоро́митися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скоромитися — -млюся, -мишся; мн. скоромляться; недок. Їсти у пісний день скором усупереч релігійним заборонам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоромитися — СКОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. скоро́мляться; недок. Їсти у пісний день скором всупереч релігійним заборонам. Мати у піст .. їй .. молока не дає їсти, бо “скоромитись можна тільки тим дітям, що ще цицьку ссуть, або слабим” (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  4. скоромитися — Скоро́митися, -млюся, -мишся, скоро́мляться; не скоро́мся, -ро́ммося і -ро́мімся, -ро́мтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скоромитися — Скоромитися, -млюся, -мишся гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202. Словник української мови Грінченка