1. Словник української мови в 11 томах

скоромний

СКОРО́МНИЙ, а, е.

1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні.

Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (Укр.. присл.., 1963, 67);

Терентій відразу насупився, але нічого не сказав, уминаючи скоромні товченики (Стельмах, І, 1962, 596);

// у знач. ім. скоро́мне, ного, с. М’ясна або молочна їжа.

Денис часто сміявся з Романа, що він слухає матері, усе ходить до церкви, співає й читає на криласі, не їсть скоромного в піст (Н.-Лев., VI, 1966, 316);

Випадкові сусідки, що забігали вряди-годи [до Гафії] солі позичити, смачно вдихали пахощі скоромного (Бабляк, Жванчик, 1967, 79).

Скоро́мний день — день, коли за церковними правилами дозволяється вживати скоромну їжу.

Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало, Чи то в скоромний день — із маслом буханці, Книші, вареники і всякі лагоминки (Греб., І, 1957, 69).

2. перен., розм. Непристойний, цинічний; масний.

І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів — все змішалось у галас безладний та дикий (Стар., Облога.., 1961, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромний — скоро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скоромний — СКОРОМНИЙ – СКРОМНИЙ Скоромний. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання в пісні дні. Дашкович, Каломері й інші слов’яни їли в пости скоромне – ковбаси, сало, масло (І. Літературне слововживання
  3. скоромний — див. жирний Словник синонімів Вусика
  4. скоромний — -а, -е. 1》 Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. || у знач. ім. скоромне, -ного, с. М'ясна або молочна їжа. Скоромний день — день, коли за церковними правилами дозволяється вживати скоромну їжу. 2》 перен., розм. Непристойний, цинічний; масний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скоромний — М'ясний, масний Словник чужослів Павло Штепа
  6. скоромний — СКОРО́МНИЙ, а, е. 1. Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (прислів'я); // у знач. ім. скоро́мне, ного, с. М'ясна або молочна їжа. Словник української мови у 20 томах
  7. скоромний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови
  8. скоромний — Скоро́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. скоромний — Скоромний, -а, -е Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737. Словник української мови Грінченка