1. Літературне слововживання

скоромний

СКОРОМНИЙ – СКРОМНИЙ

Скоромний. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання в пісні дні. Дашкович, Каломері й інші слов’яни їли в пости скоромне – ковбаси, сало, масло (І.Нечуй-Левицький); Терентій відразу насупився, але нічого не казав, уминаючи скоромні товченики (М. Стельмах). 2. перен. розм. Непристойний, цинічний; масний. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів – все змішалось у галас безладний та дикий (М.Старицький).

Скромний. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства тощо; стриманий у поводженні; вихований; простий, звичайний; незначний: скромна людина, скромні діти, скромне вбрання, скромна страва, скромний подарунок, скромні бажання.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоромний — скоро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скоромний — див. жирний Словник синонімів Вусика
  3. скоромний — -а, -е. 1》 Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. || у знач. ім. скоромне, -ного, с. М'ясна або молочна їжа. Скоромний день — день, коли за церковними правилами дозволяється вживати скоромну їжу. 2》 перен., розм. Непристойний, цинічний; масний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоромний — М'ясний, масний Словник чужослів Павло Штепа
  5. скоромний — СКОРО́МНИЙ, а, е. 1. Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (прислів'я); // у знач. ім. скоро́мне, ного, с. М'ясна або молочна їжа. Словник української мови у 20 томах
  6. скоромний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови
  7. скоромний — Скоро́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скоромний — СКОРО́МНИЙ, а, е. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  9. скоромний — Скоромний, -а, -е Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737. Словник української мови Грінченка