скоромний

Значення в інших словниках

1. скоромний — скоро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
2. скоромний — СКОРОМНИЙ – СКРОМНИЙ Скоромний. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання в пісні дні. Дашкович, Каломері й інші слов’яни їли в пости скоромне – ковбаси, сало, масло (І. Літературне слововживання
3. скоромний — див. жирний Словник синонімів Вусика
4. скоромний — -а, -е. 1》 Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. || у знач. ім. скоромне, -ного, с. М'ясна або молочна їжа. Скоромний день — день, коли за церковними правилами дозволяється вживати скоромну їжу. 2》 перен., розм. Непристойний, цинічний; масний. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. скоромний — М'ясний, масний Словник чужослів Павло Штепа
6. скоромний — СКОРО́МНИЙ, а, е. 1. Виготовлений з м'яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (прислів'я); // у знач. ім. скоро́мне, ного, с. М'ясна або молочна їжа. Словник української мови у 20 томах
7. скоромний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови
8. скоромний — СКОРО́МНИЙ, а, е. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання у пісні дні. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
9. скоромний — Скоромний, -а, -е Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737. Словник української мови Грінченка