скоропис

Скоро́пис, -су, -сові (ч. р.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоропис — скоро́пис іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скоропис — Стенографія; п-к СКОРОПИСНИЙ, стенографічний. Словник синонімів Караванського
  3. скоропис — -у, ч., рідко скоропись, -і, ж. 1》 Тип письма, для якого характерне зв'язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. 2》 заст. Стенографія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоропис — див. курсив, стенографія Словник чужослів Павло Штепа
  5. скоропис — СКОРО́ПИС, у, ч., рідко СКОРО́ПИСЬ, і, ж. 1. Тип письма, для якого характерне зв'язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. У XV ст. набуває поширення скоропис. Словник української мови у 20 томах
  6. скоропис — СТЕНОГРА́ФІЯ, СКОРО́ПИС. Словник синонімів української мови
  7. скоропис — СКОРО́ПИС, у, ч., рідко СКОРО́ПИСЬ, і, ж. 1. Тип письма, для якого характерне зв’язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. У XV ст. набуває поширення скоропис. Словник української мови в 11 томах