1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скоротити

Скороти́ти, -рочу́, -ро́тиш, -тять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоротити — скороти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скоротити — [скоротитие] -роучу, -отиеш; нак. -ти, -роут'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. скоротити — див. скорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоротити — СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. скоротити — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. скоротити — СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати. Словник української мови в 11 томах
  7. скоротити — Скоротити см. скорочувати. Словник української мови Грінченка