скоротити
СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скоротити — скороти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скоротити — [скоротитие] -роучу, -отиеш; нак. -ти, -роут'іт' Орфоепічний словник української мови
- скоротити — див. скорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скоротити — СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
- скоротити — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- скоротити — Скороти́ти, -рочу́, -ро́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скоротити — Скоротити см. скорочувати. Словник української мови Грінченка