скоротити

скороти́ти

див. скорочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоротити — скороти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скоротити — [скоротитие] -роучу, -отиеш; нак. -ти, -роут'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. скоротити — СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. скоротити — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. скоротити — Скороти́ти, -рочу́, -ро́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скоротити — СКОРОТИ́ТИ див. скоро́чувати. Словник української мови в 11 томах
  7. скоротити — Скоротити см. скорочувати. Словник української мови Грінченка