скоропис

СКОРО́ПИС, у, ч., рідко СКОРО́ПИСЬ, і, ж.

1. Тип письма, для якого характерне зв’язне написання літер у слові та велика кількість лігатур.

У XV ст. набуває поширення скоропис. Від попередніх типів письма він відрізняється і загальним виглядом, і конкретним написанням окремих літер (Наука.., 2, 1973, 44);

Сагайдачний розстебнув жупан і витягнув з внутрішньої кишені складений учетверо аркуш, списаний закрутистим скорописом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 178);

[Мартин:] Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умієш тілько молитви читать, та й то по батьківському молитвенику, а по чужому не втнеш!.. А я й скоропись розбираю (К.-Карий, І, 1960, 332).

2. заст. Стенографія.

Вона старанно вивчала скоропис і робила записи стенографічними знаками (Донч., V, 1957, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоропис — СКОРО́ПИС, у, ч., рідко СКОРО́ПИСЬ, і, ж. 1. Тип письма, для якого характерне зв'язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. У XV ст. набуває поширення скоропис. Словник української мови у 20 томах
  2. скоропис — СТЕНОГРА́ФІЯ, СКОРО́ПИС. Словник синонімів української мови
  3. скоропис — Стенографія; п-к СКОРОПИСНИЙ, стенографічний. Словник синонімів Караванського
  4. скоропис — див. курсив, стенографія Словник чужослів Павло Штепа
  5. скоропис — Скоро́пис, -су, -сові (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скоропис — скоро́пис іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  7. скоропис — -у, ч., рідко скоропись, -і, ж. 1》 Тип письма, для якого характерне зв'язне написання літер у слові та велика кількість лігатур. 2》 заст. Стенографія. Великий тлумачний словник сучасної мови