1. Словник української мови в 11 томах

скорій

СКОРІ́Й, присл., діал. Скоріше.

Доводилося економові мало не після кожного дощу набавлять дівчатам п’ятака, щоб скорій буряк копали (Горд., Заробітчани, 1949, 122);

Пригадавсь Грицькові гімназист Валя, якого він бачив на святках з Галею. — Ото їй скорій до пари, — думав собі Грицько (Вас., І, 1959, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорій — скорі́й прислівник швидше незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. скорій — присл., діал. Скоріше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорій — СКОРІ́Й, присл., діал. Скоріше. Доводилося економові мало не після кожного дощу набавлять дівчатам п'ятака, щоб скорій буряк копали (К. Гордієнко); Пригадавсь Грицькові гімназист Валя, якого він бачив на святках з Галею. – Ото їй скорій до пари, – думав собі Грицько (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах