скорій
СКОРІ́Й, присл., діал.
Скоріше.
Доводилося економові мало не після кожного дощу набавлять дівчатам п'ятака, щоб скорій буряк копали (К. Гордієнко);
Пригадавсь Грицькові гімназист Валя, якого він бачив на святках з Галею. – Ото їй скорій до пари, – думав собі Грицько (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорій — скорі́й прислівник швидше незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- скорій — присл., діал. Скоріше. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скорій — СКОРІ́Й, присл., діал. Скоріше. Доводилося економові мало не після кожного дощу набавлять дівчатам п’ятака, щоб скорій буряк копали (Горд., Заробітчани, 1949, 122); Пригадавсь Грицькові гімназист Валя, якого він бачив на святках з Галею. Словник української мови в 11 томах