1. Словник української мови у 20 томах

скорість

СКО́РІСТЬ, рості, ж., розм.

Те саме, що шви́дкість.

Ліземо вище. Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори (М. Коцюбинський);

Просувалася [ящірка] з великою скорістю поміж людські ноги. Неначе плила водою (Л. Мартович);

Знов гуркоче літак... Там безсонний пілот розвиває невидану скорість (В. Сосюра).

(1) У (в) ско́рості – те саме, що У (в) ско́рому ча́сі (див. час).

Після того в скорості подався наш Яременко із села (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорість — ско́рість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скорість — -рості, ж., розм. Те саме, що швидкість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорість — Швидкість, хуткість, прудкість, шпаркість, навальність, див. бистрота, темп Словник чужослів Павло Штепа
  4. скорість — ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо). Словник синонімів української мови
  5. скорість — Ско́рість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скорість — СКО́РІСТЬ, рості, ж., розм. Те саме, що шви́дкість. Ліземо вище. Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори (Коцюб., III, 1956, 139); Просувалася [ящірка] з великою скорістю поміж людські ноги. Словник української мови в 11 томах
  7. скорість — Ско́рість, -рости Скорость. Желех. Словник української мови Грінченка