1. Словник української мови в 11 томах

скособочитися

СКОСОБО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Нахилитися набік; перекоситися.

Колись вони [дерев’яні будинки], мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (Панч, На калин. мості, 1965, 262);

— Щось у вас, хлопці, скирта скособочилась, ще, гляди, не встигнете од неї од’їхати, а вона завалиться (Мушк., Чорний хліб, 1960, 35);

Машина загурчала, розвернулася і пішла, скособочившись, по нерівній дорозі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скособочитися — скособо́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скособочитися — -чуся, -чишся, док. Нахилитися набік; перекоситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скособочитися — СКОСОБО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Нахилитися набік; перекоситися. Колись вони [дерев'яні будинки], мабуть, милували око, але з роками – постаріли, посіріли, скособочились (П. Словник української мови у 20 томах
  4. скособочитися — ПОКОСИ́ТИСЯ (перев. про будівлю, її частини), ПЕРЕКОСИ́ТИСЯ, ПОКРИВИ́ТИСЯ, СКРИВИ́ТИСЯ рідше, СКОСОБО́ЧИТИСЯ розм., ПЕРЕХНЯ́БИТИСЯ розм. — Недок.: переко́шуватися, скри́влюватися, перехня́блюватися. Словник синонімів української мови
  5. скособочитися — Скособочитися, -чуся, -чишся гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у. Словник української мови Грінченка