1. Словник української мови в 11 томах

скостеніти

СКОСТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що закостені́ти.

Обидва панцирі [спинний і черевний] з’єднуються між собою з боків; ці з’єднання можуть у одних видів [черепах] скостеніти, а в інших залишатися м’якими на все життя (Визначник земноводних.., 1955, 82);

Я ж не сплю, як вчора, Сиджу дні і ночі Над жмутком паперів, Мов би роблю діло… Мозок, що химерив, Скостенів безсило (Граб., І, 1959, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скостеніти — скостені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скостеніти — -ію, -ієш, док. Те саме, що закостеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скостеніти — СКОСТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що закостені́ти. Обидва панцирі [спинний і черевний] з'єднуються між собою з боків; ці з'єднання можуть у одних видів [черепах] скостеніти, а в інших залишатися м'якими на все життя (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. скостеніти — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ... Словник синонімів української мови