скот
СКОТ, у і а́, ч., збірн. Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини.
Пригадав [Василь] свої давні дитячі літа, як з Грицьком та Івасем пасли скот (Мирний, IV, 1955, 134);
Скот заганяли в загороди, тільки обкопані ровом (Н.-Лев., II, 1956, 118);
Скот не пасеться на полинях, і пастухи вважають, що спати під полинем — небезпечно (Ю. Янов., І, 1958, 104).
Ста́вити (ма́ти) за скот (скоті́в) кого — жорстоко, грубо поводитися з ким-небудь.
Панів за те там [у пеклі] мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл., I, 1952, 135);
Ляхи.. мали.. нас за скот (П. Куліш, Вибр., 1969, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скот — скот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скот — див. СКОТИНА. Словник синонімів Караванського
- скот — [скот] -ту/-та, м. (на) скоут'і/-тов'і Орфоепічний словник української мови
- скот — -у і -а, ч., збірн. Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скот — моск. худоба худоба, худобина, худобинка, худобка, худобонька, худібка, худібонька, худібчина, худобиця, маржина, маржинка, маржинонька, маржиночка, бидло Словник чужослів Павло Штепа
- скот — СКОТ, у і а́, ч., збірн. Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини. Пригадав [Василь] свої давні дитячі літа, як з Грицьком та Івасем пасли скот (Панас Мирний); Скот заганяли в загороди, тільки обкопані ровом (І. Словник української мови у 20 томах
- Скот — див. Скот, Іоан Дуне Філософський енциклопедичний словник
- скот — ХУДО́БА збірн. (четвероногі сільськогосподарські свійські тварини), СКОТИ́НА, СКОТ, ХУДО́БИНА розм., ЖИВОТИ́НА розм.; ТОВА́Р, БИ́ДЛО розм., МАРЖИ́НА діал., МАРЖИ́НКА діал. (великі рогаті свійські тварини). Словник синонімів української мови
- скот — Скот, -та м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. І. 96. ум. ското́к, ското́чок. Словник української мови Грінченка