Скот

див. Скот, Іоан Дуне

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скот — СКОТ, у і а́, ч., збірн. Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини. Пригадав [Василь] свої давні дитячі літа, як з Грицьком та Івасем пасли скот (Панас Мирний); Скот заганяли в загороди, тільки обкопані ровом (І. Словник української мови у 20 томах
  2. скот — скот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. скот — Скот, -та м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. І. 96. ум. ското́к, ското́чок. Словник української мови Грінченка
  4. скот — -у і -а, ч., збірн. Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скот — СКОТ, у і а́, ч., збірн. Четвероногі свійські сільськогосподарські тварини. Пригадав [Василь] свої давні дитячі літа, як з Грицьком та Івасем пасли скот (Мирний, IV, 1955, 134); Скот заганяли в загороди, тільки обкопані ровом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. скот — [скот] -ту/-та, м. (на) скоут'і/-тов'і Орфоепічний словник української мови
  7. скот — див. СКОТИНА. Словник синонімів Караванського
  8. скот — моск. худоба худоба, худобина, худобинка, худобка, худобонька, худібка, худібонька, худібчина, худобиця, маржина, маржинка, маржинонька, маржиночка, бидло Словник чужослів Павло Штепа
  9. скот — ХУДО́БА збірн. (четвероногі сільськогосподарські свійські тварини), СКОТИ́НА, СКОТ, ХУДО́БИНА розм., ЖИВОТИ́НА розм.; ТОВА́Р, БИ́ДЛО розм., МАРЖИ́НА діал., МАРЖИ́НКА діал. (великі рогаті свійські тварини). Словник синонімів української мови