1. Словник української мови в 11 томах

скреготіння

СКРЕГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією.

В тривожно-хижий звук сплелися гомін багатотисячного війська, скреготіння заліза, кінське іржання, гуркіт (Кочура, Зол. грамота, 1960, 61);

Він.. не вірив у те, що скреготіння ключа в дверях може означати для нього вихід на волю (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 41);

[Ганджа:] Сиджу і скло гризу.. Ага, пивний бокал… Зуби у мене — бачте? Як у доброго коня… Мідяки ними гнув… Хлопці чують те скреготіння — і подалі від мене відсуваються… (Мокр., П’єси, 1959, 196);

Ліс враз ожив. Крякали ворони, цвірінькали синиці, дратували сороки своїм дружнім скреготінням (Десняк, Вибр., 1947, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скреготіння — скреготі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скреготіння — -я, с. Дія за знач. скреготіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скреготіння — СКРЕГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією. В тривожно-хижий звук сплелися гомін багатотисячного війська, скреготіння заліза, кінське іржання, гуркіт (П. Кочура); Він .. Словник української мови у 20 томах