скреготіння

СКРЕГОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією.

В тривожно-хижий звук сплелися гомін багатотисячного війська, скреготіння заліза, кінське іржання, гуркіт (П. Кочура);

Він .. не вірив у те, що скреготіння ключа в дверях може означати для нього вихід на волю (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

[Ганджа:] Сиджу і скло гризу .. Ага, пивний бокал... Зуби у мене – бачте? Як у доброго коня... Мідяки ними гнув... Хлопці чують те скреготіння – і подалі від мене відсуваються... (Ю. Мокрієв);

Ліс враз ожив. Крякали ворони, цвірінькали синиці, дратували сороки своїм дружнім скреготінням (О. Десняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скреготіння — СКРЕГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скреготі́ти і звуки, утворювані цією дією. В тривожно-хижий звук сплелися гомін багатотисячного війська, скреготіння заліза, кінське іржання, гуркіт (Кочура, Зол. грамота, 1960, 61); Він.. Словник української мови в 11 томах
  2. скреготіння — скреготі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. скреготіння — -я, с. Дія за знач. скреготіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови