скривавити

СКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. скрива́влять; док., перех. Залити, покрити, замазати, забризкати кров’ю.

Він [кинджал] верховинцеві товариш вірний був, І не питаючи заплати, В боях йому не раз поваги роздобув, Скривавивши ворожі шати (Зеров, Вибр., 1966, 403);

*Образно. Вже вечоріло і промінь останній скривавив білу гречку (Головко, Вибр., 1936, 270);

// Поранити до крові.

Будуть шарпати одіж суворі гілки і скривавлять колючками руки (Л. Укр., І, 1951, 222);

Зціпивши зуби, схопила вона з бруку уламок шибки і кинулася різати ремені, скривавивши собі руки склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 451).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривавити — скрива́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скривавити — ЗАКРИВА́ВЛЮВАТИ (заливати, забризкувати кров'ю), КРИВА́ВИТИ, ОБАГРЯ́ТИ поет., уроч., КРОВИ́ТИ рідко, КРОВ'ЯНИ́ТИ рідко, ЗАКРО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: закрива́вити, скрива́вити, обагри́ти, окрови́ти, скров'яни́ти, закрови́ти. Словник синонімів української мови
  3. скривавити — Скрива́вити, -ва́влю, -ва́виш, -ва́влять; скрива́в, -ва́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. скривавити — СКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. скрива́влять; док., кого, що. Залити, покрити, замазати, забризкати кров'ю. Він [кинджал] верховинцеві товариш вірний був, І не питаючи заплати, В боях йому не раз поваги роздобув, Скривавивши ворожі шати (М. Зеров); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. скривавити — -влю, -виш; мн. скривавлять; док., скривавлювати, -юю, -юєш, недок., перех. Залити, покрити, замазати, забризкати кров'ю. || Поранити до крові. Великий тлумачний словник сучасної мови