скривавити
ЗАКРИВА́ВЛЮВАТИ (заливати, забризкувати кров'ю), КРИВА́ВИТИ, ОБАГРЯ́ТИ поет., уроч., КРОВИ́ТИ рідко, КРОВ'ЯНИ́ТИ рідко, ЗАКРО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: закрива́вити, скрива́вити, обагри́ти, окрови́ти, скров'яни́ти, закрови́ти. Біля неї (гармати) лежали вбиті; відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (М. Стельмах); А в неї під пахвою рана Кривавить пов'язку тугу (В. Бичко); Як ударив Помазанець Кілком по височку, Враз окровив Маріяні Плаття і сорочку (дума); Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров'янила, Дівчат неволею душила (М. Рильський); Вадим Шостопалько вистрілив з офіцерового маузера просто йому в лице.. Постріл не був точним, закровив щоку, налякав (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скривавити — скрива́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скривавити — -влю, -виш; мн. скривавлять; док., скривавлювати, -юю, -юєш, недок., перех. Залити, покрити, замазати, забризкати кров'ю. || Поранити до крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скривавити — СКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. скрива́влять; док., кого, що. Залити, покрити, замазати, забризкати кров'ю. Він [кинджал] верховинцеві товариш вірний був, І не питаючи заплати, В боях йому не раз поваги роздобув, Скривавивши ворожі шати (М. Зеров); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- скривавити — Скрива́вити, -ва́влю, -ва́виш, -ва́влять; скрива́в, -ва́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скривавити — СКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. скрива́влять; док., перех. Залити, покрити, замазати, забризкати кров’ю. Він [кинджал] верховинцеві товариш вірний був, І не питаючи заплати, В боях йому не раз поваги роздобув, Скривавивши ворожі шати (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах