скрижанілий
СКРИЖАНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скрижані́ти.
Він [струмок] у придорожньому виярку вимощував над собою снігову борозенку і шукав собі свого протіку [протоку] на скрижанілій землі (Стельмах, Правда.., 1961, 14);
*У порівн. Він ворухнувся, кинув на мене очима, в яких викресалися застиглі, ніби скрижанілі, іскринки суму і несподівана радість (Ле, Право.., 1957, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрижанілий — скрижані́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скрижанілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до скрижаніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрижанілий — СКРИЖАНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скрижані́ти; // у знач. прикм. Він [струмок] у придорожньому виярку вимощував над собою снігову борозенку і шукав собі свого протіку [протоку] на скрижанілій землі (М. Стельмах); На чорних вербах – скрижанілий сніг (Л. Словник української мови у 20 томах