скрипочка
СКРИ́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скри́пка.
Йде козак вулицею, У скрипочку грає (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 69);
А скрипочка би не грала, якби не той смичок (Коломийки, 1969, 286);
Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (Н.-Лев., II, 1956, 172);
Біляве дівча на панелі На скрипочці грає сумній (Мал., Звенигора, 1959, 216);
*У порівн. Легка була [дівчинка], як скрипочка (Гончар, Таврія, 1952, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипочка — скри́почка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скри́почки Орфографічний словник української мови
- скрипочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрипочка — СКРИ́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скри́пка. Йде козак вулицею, У скрипочку грає (з народної пісні); А скрипочка би не грала, якби не той смичок (з народної пісні); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Словник української мови у 20 томах
- скрипочка — Скрипка, -ки ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Котл. ум. скрипочка. Словник української мови Грінченка