скрипотіти

СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2.

Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик — Скрипотять, скрипотять… (Гойда, Сонце.., 1951, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипотіти — скрипоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрипотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що скрипіти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипотіти — СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2. Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик – Скрипотять, скрипотять... (Ю. Гойда). Словник української мови у 20 томах
  4. скрипотіти — СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу). Словник синонімів української мови
  5. скрипотіти — Скрипотіти, -почу, -тиш гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147. Словник української мови Грінченка