1. Словник синонімів української мови

скрипотіти

СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу). — Док.: проскрипі́ти, прорипі́ти, скри́гнути, ри́пнути, скри́пнути. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (О. Стороженко); Трамвай дзвенів, скрипів, брязкотів — їхав (Л. Дмитерко); Ідуть наші круторогі, риплять вози (Марко Вовчок); Рипіли журавлі біля криниць (А. Головко); Веретена хурчали та десь за стіною скреготала снівниця (І. Нечуй-Левицький); Скреготіло залізо, видзвонювали мечі при блискавичних зустрічах (А. Хижняк); В клуні темно.. Стугонить під копитами земля, скригають немазані тачанки (Г. Косинка); А я браму запираю, а брама скрипоче (коломийка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипотіти — скрипоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрипотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Те саме, що скрипіти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрипотіти — СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2. Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик – Скрипотять, скрипотять... (Ю. Гойда). Словник української мови у 20 томах
  4. скрипотіти — СКРИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти 1, 2. Ллється пісня і крик, Смуглі лиця горять, І смички у музик — Скрипотять, скрипотять… (Гойда, Сонце.., 1951, 94). Словник української мови в 11 томах
  5. скрипотіти — Скрипотіти, -почу, -тиш гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147. Словник української мови Грінченка