скрипонька
СКРИ́ПОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скри́пка.
Вставай, вставай, п’яниченьку! Годі тобі спати. Заграй ти нам на скрипоньці, Дай потанцювати (Мирний, IV, 1955, 302);
Змайструю собі скрипоньку, скрипоньку малу (Тич., III, 1947, 70);
Учора вранці Лукаш майстрував собі скрипку.. Яка чудова скрипонька вийшла! (Донч., VI, 1957, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипонька — скри́понька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скри́поньки Орфографічний словник української мови
- скрипонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до скрипка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрипонька — СКРИ́ПОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скри́пка. Вставай, вставай, п'яниченьку! Годі тобі спати. Заграй ти нам на скрипоньці, Дай потанцювати (Панас Мирний); Змайструю собі скрипоньку, скрипоньку малу (П. Тичина); Учора вранці Лукаш майстрував собі скрипку . Словник української мови у 20 томах