скрипок
СКРИПО́К, пка́, ч., розм. Те саме, що скрип¹.
У неї завжди легенько поскрипували лаковані туфлі; раніш цей скрипок дуже дратував його (Вол., Місячне срібло, 1961, 125);
Колесо крутиться на вмороженому в лід грабовому кілку і розкручує на довгій-предовгій тичині гнуті санчата з прикипілою до них дівчиною в кожушку.. Чим швидше з натрудженим скрипком кружляє колесо, тим більше переживають [подруги] за дівчину (Стельмах, Хліб.., 1959, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипок — скрипо́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- скрипок — -пка, ч., розм. Те саме, що скрип I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрипок — СКРИПО́К, пка́, ч., розм. Те саме, що скрип¹. У неї завжди легенько поскрипували лаковані туфлі; раніш цей скрипок дуже дратував його (І. Словник української мови у 20 томах